Видео: Ситуация в Авдеевке после обстрелов

Видео: Ситуация в Авдеевке после обстрелов

15
0
ПОДЕЛИТЬСЯ

 Про Авдіївку. Особисті спостереження

Зібравши всю волю в кулак та наївшись активованого вугілля, щоб не отруїтися, я два дні провів читаючи сайти #МиЖєБратьєв, форумів та пабліків дирявих, коменти та пости диванних бійців з окупованих територій та з за парєбріка. Це капєц як тяжко було робити, але…

Для чого я це робив? Я намагався зробити аналіз того, що саме стоїть за заявами Мєльдонії щодо загострення війні в Авдіївці? Суть в чому — з одного боку парєбрікі традиційно триндять, що «ето нє ми – ето фсьо Парашенка». Хтось може сказати — «так вони і раніше таке заявляли». Так, заявляли. Але це було на рівні якоїсь відрижки #НавкінМужа чи #ДєбілаБля для преси. Але на цей раз про ситуацію висловились ледь не всі ключові особи Мордора. Більше того, вони по всіх каналах почали ̶с̶к̶и̶г̶л̶и̶т̶и̶ закликати Захід вплинути на Київ, щоб він припинив наступ.

Питання – навіщо вони це роблять? Щоб не подовжували санкції? Брєд. Вони вже в курсі, що санкції будуть продовжені і заклали це в своєму бюджеті. Бояться, що санкції посилять? Брєд. Після того, що вони зробили з Алепо і Захід проковтнув це не кліпнувши очима, вони можуть розстріляти ще кілька міст за межами та ЄС і ніхто нічого їм не зробить окрім «глибокої стурбованості». Так навіщо ж вони стільки сил та ресурсів витрачають на те, щоб звинуватити в усьому Київ та змусити Захід вплинути на Україну?

І ось, щоб відповісти собі на це питання, довелося перечитати цілу купу смердючого лайна, яке постять в тирнетах диряві. А пишуть про великі втрати. Пишуть про «відмови воювати та дезертирство». Пишуть про «навмисне псування техніки та власних частин тіла, щоб не йти в бій», пишуть «про залучення резервів до бойових дій», пишуть про «Валодя ввєді вайска». Звичайно в цих постах та коментах є тільки частина правди – бо там так само є свої «зрадофіли», яких треба ділити на 2 та «дирявоботи», яких треба ділити на 10. Але впевненості в правдивості хоча б частині цієї інформації дають деякі лугандійці, які відкрито радіють тому, що в них немає того пізд@ца, який відбувається наразі в Дирє. І ці новини на парєбріковських сайтах про «сотні пагібших укров» — вони як остання спроба підняти настрій дирявих.

Проаналізувавши все це у мене склалося враження, що реакція Мордора зумовлена панікою. Так-так, саме панікою. Вони в шоці від того, яких люлєй диряві отримали на Алмазах, скільки позицій в сірій зоні було втрачено до цього та на скільки безпорадні виявилися диряві в спробах оборонятися та атакувати.
І їх мучить одне питання – а що буде, якщо ЗСУ піде в наступ. Не по всій лінії, а локально. Візьме частину Донецька, чи Горлівку, чи Дебальцево. РФ, звичайно, побіжить до Заходу з криками «вони порушили Мінські угоди, знімайте санкції», а Україна заявить, що «а це не ми. Це добровольці з Донбасу, яким набридла окупація і ми на них не впливаємо, тож Мінськ не порушили. Не вірите – дакажітє!». І що тоді? Скільки місяців пройшло, перш ніж Захід побачив #ІхТамНєтов на Донбасі? А, наприклад, Дебальцеве взагалі можна брати відкрито, бо за Мінськом-2 воно наше.

Хтось може сказати – це не можливо, бо Україна так ніколи не зробить. Але ж Мордор в цьому не впевнений. Чому? Бо він сам так робив і все в нього вдавалося. Так що заважає Україні зробити те саме?

Для Кремля це буде катастрофою. Бо рейтинг «Кривавої Хунти» сягне нових максимумів, народ знову згуртується, бойовий дух ЗСУ підніметься аж до космосу, в той час як бойовий дух дирявих буде схожий на ерекцію Юхима Звягільського. Тобто його не буде. А звідти ще гірша боєздатність та проблеми з мобілізацією нових майбутніх «удобрєній». А через це доведеться ще більше #ІхТамНєтов залучати і прямо в першу лінію. А це значно дорожче як фінансово, так і політично. Ну і т.д..

Саме тому, на мій погляд, Мордор так ковбасить. ІМХО.

Висновок — Слава нашим захисникам та вічна пам’ять загиблим героям!
Хлопці творять історію та виборють нам нову державу.
Все буде Україна!

Денис П’ятигорець


в красном.

Вчера ночью огромная мина (120 мм) влупила в этот жилой дом. Кирпичная пыль сделала снег во дворе красным.

Около полуночи, Ольга Николаевна и трое её детей были в квартире. Она была как раз у окна. Говорила с мужем, работником АКХЗ, он был ещё на работе. Вышла в коридор. Пару секунд, вспышка, и — грохот. Только чудом, ни она ни дети не пострадали.

Когда вернулась на кухню, увидела — на столе, в пыли, аккуратно стоит чайничек. Но не её. «Что это за чайник, у меня же такого не было?», думала она. А это был соседский, упал из кухни сверху.

Война состоит из абсурда. Как и жизнь. Просто там виднее.

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Лимит времени истёк. Пожалуйста, перезагрузите CAPTCHA.