Домой Общество «Нічого не робиться» — 12 прикладів реформ в українському суспільстві

«Нічого не робиться» — 12 прикладів реформ в українському суспільстві

71
0
ПОДЕЛИТЬСЯ

В Україні є розхожим та досить поширеним твердження — «нічого не робиться», а ті, хто вважає, що Майдани виявились марними, доволі часто вимагають навести приклади хоч якихось реформ чи змін в Україні. Тож, Реанімаційний пакет реформ систематизував реальні досягнення українських реформ. за останні два роки.

  1. У 2014 р. прийнято необхідне законодавство, а впродовж 2015 р. проведено відкриті конкурси на посади керівників та персоналу трьох нових антикорупційних інституцій:
  • Національного антикорупційного бюро України (функції: попередження, виявлення, припинення та розкриття корупційних злочинів),
  • Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (функції: процесуальний нагляд за оперативно-розшуковою діяльністю детективів НАБУ, підтримання державного обвинувачення в судах),
  • Національного агентства з питань запобігання корупції (функції: формування та реалізація державної антикорупційної політики).

Інституції функціонують повноцінно, хоча добір та підвищення кваліфікації кадрів продовжує проводитись.

Станом на червень 2016 р., тобто за 7 місяців роботи НАБУ та САП розслідується 148 проваджень (щодо керівників державних підприємств, прокурорів, суддів, держслужбовців категорії “А” та ін.посадовців). 35 повідомлень про підозру оголошено, щодо 19 осіб складено обвинувальні акти, 15 проваджень скеровано до суду (з яких 8 проваджень – щодо суддів).

  1. Система публічних електронних закупівель ProZorro функціонує з 12 лютого 2015 р. (16 місяців). За цей час системою вже скористалося 5740 державних замовників, які оголосили 113 712 закупівель очікуваною вартістю 37,4 млрд грн. Потенційна економія – 1,67 млрд грн (або 13,85% за конкурентними процедурами).

З 1 серпня 2016 р. усі державні закупівлі будуть проходити у системі ProZorro. Система відповідає вимогам угоди з державних закупівель СОТ, до якої Україна приєдналась у травні 2016 р.

Система отримала міжнародну премію у сфері публічних закупівель Procurement Leader Award за створення і впровадження електронної системи з унікальною архітектурою. Завдяки системі ProZorro Україна здобула право проводити найбільший міжнародний форум з публічних закупівель Procurement, Integrity, Management, and Openness (PRIMO) Forum на тему боротьби із корупцією у державних закупівлях (травень-червень 2017 р.)

  1. У 2015 році Міністерство охорони здоров’я передало закупівлі ліків по 12 державних програмах 3 міжнародним організаціям: ЮНІСЕФ, ПРООН та Crown Agents. В результаті закупівель ліків від туберкульозу, здійсненими ПРООН у 2015 р., вдалось зекономити близько 1 млн доларів. Таким чином, за рахунок економії лікування отримають додатково ще понад 28 000 пацієнтів.

Британська компанія Crown Agents у 2015 р. закупила медикаменти для лікування дитячої та дорослої онкології в середньому на 45% дешевше, ніж Міністерство охорони здоров’я у 2014 р. Економія становить 17,6 млн доларів за програмою дорослої онкології та 2,19 млн доларів за програмою дитячої онкології.

  1. У 2015-2016 р. прийнято та імплементовано ряд законодавчих ініціатив, в результаті чого оприлюднено низку державних баз даних, що мають важливе суспільне значення (інформація про державні закупівлі, державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців із вказанням кінцевого бенефіціарного власника, містобудівна документація тощо). Окрім цього, відкритою (з можливістю пошуку за іменем особи) стала інформація про власників чи інших володільців речових прав на рухоме та нерухоме майно, земельні ділянки. Дана інформація знаходиться у відкритому доступі в мережі Інтернет.

Дані зміни сприяють захисту права власності, а також виявленню корупції та незаконного збагачення публічних службовців.

  1. Створено єдиний портал використання публічних коштів, на якому представлено інформацію про використання  бюджетних коштів державними установами, а також державними та комунальними підприємствами: http://spending.gov.ua. Такий ресурс дозволяє охочим слідкувати за ефективністю використання публічних коштів.

З 15 вересня 2015 р. на порталі відбувається щоденна публікація всіх транзакцій, проведених Державним казначейством України з єдиного державного казначейського рахунку (окрім транзакцій з грифом «таємно» та тих, що стосуються обороноздатності країни). Станом на травень 2016 р. на сайті опубліковано 22,6 млн трансакцій Державного казначейства. 40% всіх розпорядників та одержувачів бюджетних коштів уже мають зареєстровані службові кабінети на порталі, рівень наповнення кабінетів інформацією збільшився до 88%. Портал витримує пікові навантаження від 65 до 85 тисяч відвідувань на день.

  1. З 1 квітня телеканали та радіостанції України оприлюднюють інформацію про своїх кінцевих власників. Телебачення та радіо мають суттєвий вплив на українську політику, проте реальних власників загальнодержавних та місцевих телеканалів досі було важко встановити. Хоча відкриті державні реєстри забезпечили певний рівень відкритості інформації про ЗМІ, присутність у їх структурі власності офшорних юридичних осіб не дозволяло громадянину чітко встановити, чиї саме інтереси можуть стояти за нюансами редакційної політики каналів. Тепер щорічному оприлюдненню підлягають дані про структуру власності (із врахуванням іноземних юридичних осіб), зміни у такій структурі, які відбулись протягом року, а також відомості про всіх осіб, які прямо чи опосередковано володіли часткою каналу впродовж звітного року року.

  1. В рамках реформи правоохоронних органів поруч із створенням нових антикорупційних інституцій відбувається заміна одних із найбільш корумпованих служб – патрульно­постової служби і державної автомобільної інспекції на новостворену патрульну поліцію. Відбір кандидатів до патрульної поліції відбувається також на засадах прозорих конкурсів із залученням громадськості до відбіркових комісій. Перші патрульні полісмени склали присягу в липні 2015 р. у Києві, за майже рік роботи патрульна поліція почала працювати в 3 областях – Львівській, Київській, Харківській та 32 містах України (в тому числі і містах прифронтової зони – Краматорськ, Слов’янськ, Маріуполь).
  1. Законодавство, необхідне для проведення реформи децентралізації, було прийнято на початку 2015 р. Відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» обласні державні адміністрації розробили, а обласні ради затвердили перспективні плани формування спроможних громад у 23 областях (крім Закарпатської).

Децентралізація в Україні активно продовжується навіть без внесення змін до Конституції. Станом на сьогодні через механізм добровільного об’єднання територіальних громад уже створено 172 об’єднані громади – це понад 10% кількості громад, що мають бути створені відповідно до перспективних планів.

Ці новоутворені громади отримали додаткові фінанси та повноваження на рівні великих міст обласного значення, зокрема в бюджетах громад залишаються: 60% податку з доходу фізичних осіб, плата за землю, єдиний податок, акцизний податок; також громадам надано широкі повноваження по встановленню місцевих податків і зборів. Відповідно до проведеного аналізу, внаслідок фіскальної децентралізації доходи бюджетів територіальних громад збільшилися у 2-6 разів.

Окрім цього, об’єднані територіальні громади отримали прямі міжбюджетні відносини з Державним бюджетом (прямі державні субвенції на фінансування медицини та освіти, базову дотацію). На 2016 рік на розвиток регіонів ​та підтримку об’єднаних громад виділено 5,9 млрд грн. Ці кошти розподіляються прозоро та рівномірно між кожним регіоном та кожною громадою.

  1. За рахунок укладення договорів із європейськими постачальниками газу вдалось диверсифікувати його постачання і різко зменшити обсяги споживаного російського газу. В 2013 р. частка російського газу в українському імпорті становина 92%, у 2014 р. скоротилась до 74%, а у 2015 р. – уже до 37%. Станом на 14 червня 2016 р. Україна уже 200 днів не імпортує російський газ взагалі.

Ряд заходів вжито і для популяризації енергозбереження в Україні, зокрема, запроваджено державну програму відшкодування частини тіла кредиту (30-40%) на заходи з енергоефективності для приватних будинків та для багатоквартирних будинків із ОСББ. Станом на квітень 2016 р. українці взяли “теплих кредитів” для енергомодернізації будинків на 1,35 млрд грн.

Окрім цього, здійснено кроки із ліквідації перехресного субсидування в енергетиці через зменшення розриву цін між промисловими та побутовими споживачами. До реформи ціни на газ для промисловості та населення з ТКЕ були диференційовані, що приводило до можливості корупційних схем, надлишкового споживання у побутовому секторі і соціальної несправедливості (держава однаково субсидувала як газ для будинків бабусь у селі, так і для маєтків олігархів), а також до значного дефіциту Нафтогазу (у 2014 році на рівні 87 млрд. грн.). В результаті реформи встановлено однаковий граничний рівень роздрібних цін на природний газ для населення на ринковому рівні – 6879 грн. за тис куб.м. Заплановано повний відхід від адміністративно регульованих цін та перехід до ринкових цін до 1 квітня 2017 року. Для підтримки незабезпечених впроваджено систему субсидій, Нафтогаз очікує бездефіцитності за результатами 2016 року, з’явився фінансовий ресурс для нарощування власного видобутку та створення робочих місць у галузі.

  1. Контроль за державними підприємствами (ДП) є наріжним каменем правил гри в Україні. Оскільки держава є найбільшим власником активів в українській економіці, особливо спокусливо для політиків завжди було перерозподілити державні активи та доходи від них у власних інтересах. Як наслідок, державні підприємства завжди були хронічно збитковими.

Україні вдалось скоротити втрати держпідприємств суттєво – з 117 млрд грн в 2014 році до 16 млрд грн в 2015 році за рахунок підвищення прозорості та підзвітності. Дві третини цієї економії зумовлені реформою корпоративного управління НАК Нафтогаз, національного газового гіганта. Останні зміни в законодавстві з питань корпоративного управління державними підприємствами наблизять Україну до стандартів ОЕСР, роблячи державні підприємства більш прозорими, підзвітними і ефективними.

  1. Український парламент прийняв зміни до Конституції України в частині судоустрою та нову редакцію Закону “Про судову систему і статус суддів”. Зміни до Конституції було позитивно оцінені Венеціанською комісією, вони відповідають рекомендаціям Ради Європи щодо незалежності та підзвітності суддів, а також щодо принципів функціонування прокуратури. Відповідний закон створює умови для оновлення судової системи, включаючи формування нового Верховного суду з 100%-во оновленим суддівським корпусом, відібраним за результатами конкурсу. Закон також встановлює більш високі стандарти суддівської незалежності і забезпечує більшу прозорість та підзвітність суддів перед суспільством.
  1. Здійснено ряд важливих кроків і в напрямку демократизації політичної системи: впроваджено електронне звернення та електронну петиції як інструменти впливу громадян на вироблення національної та місцевої політики. Громадяни України мають змогу ініціювати та підтримувати петиції із актуальних питань до Президента України (25 тис. підписів), Київської міської ради (10 тис. підписів) та ін. Окрім цього, запроваджено обов´язкове поіменне голосування депутатів місцевих рад та оприлюднення результатів голосувань, що сприяє підвищенню відповідальності місцевих депутатів перед своїми виборцями.