У Фаины Раневской есть такое высказывание:
Лучше быть хорошим человеком, «ругающимся матом», чем тихой, воспитанной тварью.
Непростой вопрос — возможно ли не использовать в своей жизни мат?
Есть в Украине феноменальний человек и писатель Лесь Подерев’янський, творчество и разговор которого без мата уже представить невозможно.
Или вот, кратко сформулированная им же национальная идея: «От**битесь!».
И еще мнение по этому поводу из Фейсбука.
Я УКРАИНСКИЙ ВЫУЧИЛ БЫ ТОЛЬКО ЗА ТО, ЧТО ИМ ГОВОРЯТ БЕЗ МАТА.
Узнаю москалей по матерщине.
Не стесняются ребята и девчата вываливать свои кучи высказываний на стенах. Не задумываются, что кому то их откровенности противны.
Раньше таких воспитывали дворники, милиционеры и пенсионеры: брали за ухо и заставляли стирать и закрашивать гадливые перлы. Сейчас в цифровой реальности скамейки и заборы матом не повреждаются. Все чисто, кроме головы и духовной сферы.
За них и переживаю. Ругань сильно засоряет социум.
Недавно иду в «Эпицентре» за гайками и слышу, как за спиной один строитель говорит другому про то, что рейки ему не нужны. Сто слов сказал и только три, что я написал – по существу. Остальные мат, причем, особый такой, присущий людям скромным внутри и распущенным снаружи. Оборачиваюсь поглядеть на эту парочку созидателей, и вижу мужа с женой.
Оказывается, это он ей спич про рейки посвящал. С виду приличные люди, как говорят в Одессе, в нормальном прикиде, в свой приличный джипик запихивали потом дары «Эпицентра». Все пристойно, кроме недержания слов. Матерное цунами, захлестнувшее страну (в семьях уже говорят матом, а в школах вот-вот начнут) не считается бедой.
Слушаем на улице, читаем в сетях, получаем от начальников и обслуги, украшающей наш быт. Мат everywhere and forever. Буд-то злой волшебник вынул из мозгов клетки, отвечающие за словарный запас. А мы тут спорим, на каком языке обязан говорить украинец. Давайте сначала отучим его от монголо-мордовских выражений. Или ну его на… как скажут многие товарищи москальского андеграунда.
Я Б УКРАЇНСЬКОЮ РОЗМОВЛЯВ ТІЛЬКИ ТОМУ, ЩО НЕ МАЄ В НІЙ МАТА.
Дізнаюся москалів по матірщині.
Не соромляться хлопці й дівчата вивалювати свої купи висловлювань на стінах. Не замислюються, що комусь їх відвертості неприємні.
Раніше таких виховували двірники, міліціонери та пенсіонери: брали за вухо і змушували прати і зафарбовувати гидливі перли. Зараз у цифровий реальності лавки і паркани матом не пошкоджуються. Все чисто, крім голови і духовної сфери. За них і переживаю. Лайка дуже засмічує соціум.
Нещодавно йду в «Епіцентрі» за гайками і чую, як за спиною один будівельник говорить іншому про те, що рейки йому не потрібні. Сто слів сказав і лише три, що я написав — по суті. Решта — мат, причому, особливий такий, властивий людям скромним всередині і розпущеним зовні. Обертаюся подивитися на цю парочку творців, і бачу чоловіка з дружиною. Виявляється, це він до неї спіч про рейки присвятив.
З вигляду пристойні люди, як кажуть в Одесі, в нормальному прикиді, в свій новесенький джипік запихали потім дари «Епіцентру». Все пристойно, крім нетримання слів. Матірне цунамі, що потопило країну (в сім’ях вже говорять матом, а в школах ось-ось почнуть) досі не вважається за біду. Слухаємо на вулиці, читаємо в мережах, отримуємо від начальників і обслуги, яка прикрашає наш побут.
Мат everywhere and forever. Немов злий чарівник вийняв з мізків клітини, відповідальні за словниковий запас. А ми тут сперечаємося, якою мовою зобов’язаний говорити українець. Давайте спочатку відучимо його від монголо-мордовських виразів. Або ну його на … як напевно скажуть багато товаришів від москальского андеграунду.
Александр Прилипко
Создание сайта - «Goldseo»